Nocturno a mi madre
¡Oh! juventud, marchita flor del alma, Que perfumas, aun muerta, mi memoria! Tú que a mi frente, como a erguida palma, Sueños trajiste de ventura y gloria; ¿Do tu ilusión está que aduerme y calma. Y nos oculta la tercera escoria? Dorada por tus pristinos fulgores, es la existencia manantial de amore...
Збережено в:
| Автор: | |
|---|---|
| Формат: | other |
| Мова: | esp |
| Опубліковано: |
1909
|
| Предмети: | |
| Онлайн доступ: | http://repositorio.casadelacultura.gob.ec/handle/34000/19292 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Додати тег 
Nocturno a mi madre